- з'ясований
- [зйасо/ванией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
з'ясований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до з ясувати. || з ясо/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
нез'ясований — а, е. 1) Якого не з ясував хто небудь, який залишається незрозумілим; неясний. 2) Для якого нема причин, підстав; безпричинний, безпідставний … Український тлумачний словник
з'ясований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
нез'ясований — прикметник не пояснений, невідомий … Орфографічний словник української мови
нез'ясованість — ності, ж. Абстр. ім. до нез ясований … Український тлумачний словник
неостаточний — а, е. Який не повністю з ясований, не повністю виявлений. || Який може бути зміненим, переглянутим. || Який не доведений до кінця … Український тлумачний словник
остаточний — а, е. 1) Одержаний у кінцевому підсумку. || Повністю з ясований, виявлений. || Який має виявити кінцеві результати; вирішальний. 2) Який не може бути змінений, переглянутий. || Доведений до кінця; повний, цілковитий … Український тлумачний словник
незрозумілий — I (якого не можна зрозуміти, збагнути); малозрозумілий (який важко зрозуміти); неясний, непевний, туманний, темний (про зміст, причини чого н. у якому важко розібратися); нез ясовний, непоясненний, недовідомий (який важко зрозуміти й пояснити в… … Словник синонімів української мови